ЕПІЛОГ

ЕПІЛОГ

Здається, можна ставить крапку,
Перед народом зняти шапку
І поклонитися до ніг:
– Це все, що я зробити міг...
Якщо годиться, забирайте,
А не годиться, – не карайте:
Моя душа й моє перо
Трудились людям на добро.
Народ, який сміятись вміє,
Ніхто не знищить, не розвіє!