БАЛАДА ПРО ЦЕГЛИНУ

БАЛАДА ПРО ЦЕГЛИНУ

Сидів рибак над водою,
Скоцюбивши спину
І на голову поклавши
Велику цеглину.
Мимо нього молодичка
Бігла голонога.
Зупинилась, здивувалась:
- Вперше бачу йога!
Обдивившись молодичку
За якусь хвилину,
Поклав рибак на голову
Ще одну цеглину.
Потім третю взяв і руба
Примостив на тім’я.
- Сідай, - каже, - біля мене.
Скажи своє ім’я.
Молодичка запишалась:
- Звуть мене Галина.
А навіщо вам здалася
Ще й третя цеглина?
Зняв рибак із себе цеглу,
Поклав на травицю.
- Якщо, - каже, - поцілуєш,
Взнаєш таємницю.
Повагалась молодичка
І рядочком сіла.
- Гаразд, - каже, - поцілую.
Скільки того діла…
І вже потім, обтрусивши
Кофточку й спідницю,
Попросила: - Відкривай же
Свою таємницю.
- Та яка там таємниця…
Сиджу оце зранку.
Не клює клятюща риба,
Не йде й на приманку.
Проса, каші і макухи
Витратив торбину,
А ти клюнула вже третя
На просту цеглину.