НЕРВОВИЙ ПАСАЖИР

НЕРВОВИЙ ПАСАЖИР

Пасажир лягає спати
Й каже провідниці:
- Збудіть мене на станції
Глибокі Криниці.
В мене нерви не в порядку,
Так ви пам’ятайте:
Як вставати не захочу,
За ноги стягайте.
Якщо буду відбиватись,
Навіть в зуби двину,
То покличте на підмогу
Якогось мужчину,
Тягніть мене до виходу
І випхніть у спину.
Коли сильно розісплюся -
Не всі в мене дома.
Не забудьте, що полиця
Моя тридцять сьома.
Прокинувся пасажир той,
Як стало світати.
- Де, - гукає, - провідниця?
Де бісова мати?
Чому мене не збудила?
Не зна свого діла?
Як почула провідниця,
То ледь не зомліла.
- Це ж ми, - каже, - на станції
Глибокі Криниці
Стягли гуртом чоловіка
З іншої полиці.
Він пручався, відбивався,
За східці чіплявся…
До самого семафора
За поїздом гнався.

Создано на конструкторе сайтов Okis.