Актуальна українська книга

ЧУДОДІЙНИЙ БОРЩ
                 Весела новела

Серед ночі в заметиху
Стука хтось до хати:
- Гей, хазяєчко, чи пустиш
Переночувати?
Документи покажу вам,
Я боєць піхоти.
Позавчора йшли ми кросом,
Я відстав від роти.
Дві доби не їв ні крихти,
Приморозив ноги.
До своїх дійти не можу,
Замело дороги…
За дверима чути голос:
- Вірю вам прекрасно.
Я одна, а ви мужчина…
Це мені опасно.
А солдат зубами дзвонить:
- Що тут опасатись?
Я ж два дні не їв нічого,
Не почну ж кусатись.
За дверима той же голос:
- Та воно то ясно.
Темна ніч, а ви мужчина.
Це мені опасно.
А солдат уже аж плаче:
- Я ж не їв нічого.
Я ж голодний і холодний.
Чи ж мені до того?
Відчинила жінка двері,
Просить гостя в хату.
Насипає борщ гарячий,
Подає солдату.
З’їв солдат борщу тарілку,
Ще й добавки просить.
Як наївся, розігрівся,
- Мабуть, - каже, - досить.
Ти чудесна господиня,
Борщ у тебе класний, -
І тепер я відчуваю,
Що стаю опасний.