Актуальна українська книга

СПИ СПОКІЙНО

Ідеш часом - бачиш цвинтар.
Нема огорожі,
Тільки сосни та берізки
Стоять на сторожі.
І, мов хмари, обступають
Роздуми одвічні,
Що всі ми там колись будем,
Що всі ми не вічні…
Ішов п’яний через цвинтар
Та згадував маму
І ляпнувся, зазівавшись,
У свіженьку яму.
Повернувся вправо, вліво,
Мацонув руками.
- Гвалт! Рятуйте! - розкричався. -
Витягайте з ями!!!
Мимо тупав по стежині
Хтось, іще п’яніший.
- Держи, - кричить, - хвіст трубою
І носа не вішай!
З ями голос умоляє:
- Я ж тебе благаю.
Кинь вірьовку! Тут же сиро!
Я ж тут замерзаю…
Верхній в яму заглядає:
- Що ти розходився?
Врізав дуба - спи спокійно!
Чого ж ти розрився?