РОЗЛУКА

РОЗЛУКА

Залишила колись Беба
Мужа свого Льову.
Десь полазила півроку
І прилізла знову.
- Прости мене! - на колінах
Благала-просила.
І сказав їй добрий Льова:
- Бебо, моя мила!
У тім, що ти десь тинялась -
Вини не знаходжу,
А що назад повернулась -
Простити не можу!