ПРИЩ

ПРИЩ

Стогне хворий:
- Позавчора я заснув на сіні,
А тепер нога у мене
Аж пече в коліні.
Прищ схопився під коліном,
І тому боюся:
Воспалєніє як піде,
Без ноги лишуся.
Лікар ногу обдивився,
Кожну жилку лапав,
Молоточком невеличким
По коліну ляпав.
Вимив руки - в лікарів це
Звичай професійний.
-Ну, так ось… за вашу ногу,-
Каже, - я спокійний.
Вам дарма уява ваша
“Ужаси” малює.
Прищ мене, сказати правду,
Зовсім не хвилює.
Хворий гірко посміхнувся:
- Це пойнятне діло.
І мене б не хвилювало,
Якби вам боліло.