Актуальна українська книга

ОЙ МАШИНА, ТИ ЖЕЛЄЗНА!

З безмоторним „Москвичем” не повезло,
Бо у ньому лопнув скат, немов на зло
Ще й заїло та відмовило кермо...
– Давай, куме, мотоцикла купимо!
Обмивали ми покупочку два дні.
Наливали: куму – я, а кум – мені.
– Ми ж не знаєм правил руху, – каже кум.
– А навіщо ж, – я питаю, – в тебе ум?
Кум своєї: – Треба ж мати ще й права...
– А навіщо, – я питаю, – голова?
Я в коляску сів, а кум мій – за кермо.
Запустили. Газонули. Їдемо!
Кум півлітра із кишені витяга.
– Гуси, гуси! Трохи вип’єм? – Га-га-га!
Просто з горлечка смикнули: буль-буль-буль...
Вже не бачимо де колесо, де руль.
– Ой машина, ти желєзна! Тра-та-та...
Куди милого завезла? Красота!
Кіт із лісу на дорогу вибіга.
– Гуси, гуси! Доганяйте! – Га-га-га!
Кіт на стовп, а ми об дуба – та-ра-рах!
Я – на дереві, а кум мій – на дротах.
... А тепер ми у лікарні лежимо.
Руки й ноги нам пришили – живемо.
Кум у гіпсі, я у гіпсі, лиш носи
Не замазали нам гіпсом – для краси.
Як дві лялечки в палаті лежимо.
Манну кашу тільки ніздрями п’ємо.
Гіпс твердіє, засихає – благодать!
Можна нас, немов скульптури, виставлять,
Всім показувать, щоб кожен уявляв,
Як кататися без правил і без прав.