Актуальна українська книга

ДІДІВ КАЛАМБУР

- Клопочуся за пенсію, -
Каже дід Вавило. -
Ходжу уже п’ятий місяць,
Аж баки забило.
Посилають то в контори,
То у комітети.
За день, бува, обшвендяєш
По три кабанети.
- Ви, дідусю, - внучка мовить, -
Наче впали з неба.
Кабінети, ка-бі-нети
Вимовляти треба.
Дід сердито хмурить брови:
- То шкільні науки.
А там сидять здебільшого
Якраз кабанюки.