Актуальна українська книга

ВРЯТОВАНИЙ ЦИГАН

Десь колись в одній артілі
Просто серед дня
Люди крику наробили:
“Циган вкрав коня!”
Посідали хлопці браві
На автомобіль,
Наздогнали конокрада,
Привезли в артіль.
Циган став серед контори
І товче одне:
- От спасибі, що догнали,
Що спасли мене.
Я й не думав, що в артілі
Є такі орли…
Хлопці сердяться:
- Що мелеш?
Як же ми спасли?
-Йшов селом я, - каже циган, -
Стежечка вузька.
А на стежці кінь розлігся
І не пропуска.
Тільки-но задер я ногу,
Щоб переступить,
Кінь схопився і подався
Із усіх копит.
Так могло б кудись і в прірву
Затаскать, дурне…
От спасибі, що догнали,
Що спасли мене!