ТЬОТЯ АСЯ

ТЬОТЯ АСЯ

Симпатична тьотя Ася
Так чудово збереглася,
Що й на шостому десятку -
В тьоті Асі все в порядку:
Волос темний, щічки білі,
Зморщок мало, зубки цілі.
Біля рота - мушки маком,
Гострі нігті вкриті лаком,
А повненькі білі ніжки -
Прикрашають босоніжки.
Це тому, що тьотя Ася
І не мерзла, й не пеклася.
Як мороз тріщав надворі,
Тьотя грілася в конторі.
А як спека допікала,
Вентилятор запускала.
Щонеділі біля річки,
Біля теплої водички,
Парасольку розпустивши,
Щічки пудрою покривши,
Знявши плаття і сорочку,
Тьотя грілась на пісочку.
Їла з маслом курочку,
Берегла фігурочку.
Одним словом, думала
Лиш про власну шкурочку.
Ось чому так збереглася
Симпатична тьотя Ася!
Ах, як шкода, дуже шкода,
Що сувора ще природа!
Хай там сонце шпарить з неба,
Буряки полоти треба.
Хтось же мусить в косовицю
Віять жито і пшеницю.
Доглядати треба й свині,
Стійло чистить корівчині…
Як на сонці попечешся,
Та на вітрі потовчешся,
То не будеш білих ніжок
Виставляти з босоніжок…
Обляга мене печаль.
Ах, як шкода,
Ах, як жаль,
Що не можна кожну тітку
На пісочку гріти влітку…