Актуальна українська книга

ГОЛУБ’ЯТА

В санаторії зустрілись
Сидір і Варвара.
Покохались, полюбились,
Як голубів пара.
Він підтоптаний добряче,
А вона - ще дівка.
В нього лисина, а в неї
В кучерях голівка.
Він шептав їй: - Не боюся
Ні людей, ні суду.
До кінця тебе, Варюсю,
Я кохати буду.
А вона аж умлівала,
Дивлячись на нього.
- До кінця любити будеш?
Тобто, до якого?
Він, як голуб до голубки,
Припадав до дівки:
- Ясно, серце, до якого…
До кінця путівки!