Актуальна українська книга

ПРИШЕЛЕЦЬ

Сам начальник міліції
Прибув із району.
Зібрав людей по тривозі
Біля стадіону.
І на повному серйозі
Мовив: - Громадяни!
Появилися між нами
Інопланетяни.
Нам відомо: серед ночі
Проти понеділка
Пролетіла над районом
З Космосу тарілка.
Тут вона, звичайно, може
На дорозі сісти,
А пришельці біля ставу
В будяки залізти.
Із сучасної науки
Нам відомі факти,
Що вступати небезпечно
З ними у контакти.
Вчені радять у серйозних
Наукових книгах
Спілкуватись обережно -
Жестами й на мигах.
Не кричати й не горлати,
Щоб не налякати,
І тихенько своє ім’я
Й прізвище назвати.
Не дай Боже ухопити
Камінь чи ломаку -
Той пришелець може струмом
Вбити з переляку.
Хтось із гурту обізвався:
- Пане капітане,
А які вони собою,
Інопланетяни?
Відповів на те начальник
Ясно й без заминки:
- Це такі собі дрібненькі,
Миршаві людинки.
Від землі не більше метра,
Витріщені очі,
Головешка зовсім лиса,
Як у поторочі…
- Юринда, - махнув рукою
Риболов Микола. -
Тут вони не приземляться
Нізащо й ніколи.
Ну, уявимо: тарілка
Сіла при дорозі,
А пришельцям де ховатись?
Що, у верболозі?
І, коли повечоріло,
Він узяв лопату
І відправився до ставу
Хробаків копати.
Підійшов до верболозу,
Відігнув гілляку
І ураз холодним потом
Вкрився з переляку.
Він побачив щось надуте,
Лисе і банькате,
Невеличке, півметрове, -
І став белькотати:
- Я Микола, я Микола…
Лопата… копати…
А пришелець відвернувся
І захлюпав носом:
- Ти Микола, а я Федька…
Страдаю поносом…