ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ

- А ти знаєш, - Гнат питає
В родича Тимошки, -
Що у Києві на стінах
Почепили дошки:
“В цім будинку жив художник,
В цьому - жив письменник…”
А ось я живу на світі,
Скромний Гнат Вареник.
Одинокий, нежонатий,
Вигнав жінку з дому
І виплачую проценти
Синові малому…
А коли засну навіки
У сирій могилі,
Чи напишуть щось на хаті
Друзі мої милі?
- Не журись, - сказав Тимошка
І утішив Гната:
- Ми напишем на фанері:
“ПРОДАЄТЬСЯ ХАТА”.