Гумористи України

Стебло Сашко Біографія невідома  128 стор.
Міжнародні гуморески  збірка "міжНародні гуморески"

Збірка народних і міжнародних веселих гуморесок у важкі, кризові часи розвеселить найсумнішого читача. Оригін. дизай обкладинки. Багато смішних карикатур художника Сергія Корсуна. Нахабство в «шедеврах» автора не знає ніяких меж.

Гуморесок збірка дана –
Глазовому моя шана!
Не судіть мене сурово,
Що пишу не так чудово… 
 25 грн

НОВИНКА!!!

 2014 рік
 

ЗМІСТ

 

Новий голодомор

Вірність

Заробітчани

Теличка і електричка

Хитре поліно

Два брехуни

Хімічна зброя

Сільський Отелло

Перекур

Їзда без прав

Хоч в петлю

Дві точки зору на «мистецтво»

Серпентолог

Скорочений день

Вже дорослі

Не життя, а мрія

Торпеда

Виробничий травматизм

Українська рулетка

Лихий помічник

Діалог різними мовами

Хоч в петлю

Шантаж

Підстільні книги

Поржавіла дуда

 Окремі карикатури Сергія Корсуна  Окремі твори для ознайомлення
 

ХИТРЕ ПОЛІНО

 

Не скажу коли це було,

Кажуть, що в наш час:

Жив на хуторі з трьох хат

Сивий дід Панас.

 

За турботами помітив,

Доля ти ж бідова,

По ночам з дровітні стали

Пропадати дрова.

 

Хутір бідний – серед лісу

Дві сусідські хати.

Начебто просту загадку

Треба відгадати.

 

Зміркував старий мисливець,

Взяв одну дровину,

Висвердлив уздовж навиліт

З неї середину.

 

Щедро пороху засипав,

Заліпив шпарину

І на дровах примостив

Адську ту машину.

 

День минав за днем в турботах,

А в суботу зрані,

Як бабахне у коптильні

Хитрої Парані.

 

Та злодюжка вже давненько

Тихо крала дрова,

Стала, як мінер на міну,

Й спурхнула до Бога.

 

Так стару рецидивістку

Наздогнала кара…

…Довго потім понад лісом

Ковбаса літала.

 

29 листопада 2010р.

 

ЗАРОБІТЧАНИ

 

Фахівці трьох інститутів

Рік трудили руки,

Щоб на Місяць відрядити

Шукачів з науки.

 

В підсумку важкої праці,

Вирушив в політ,

У дослідні мандри довгі,

Чудо-зореліт.

 

Екіпаж скомплектували

Весь з американців,

Звісна річ у склад включили

Й бувших африканців.

 

Там де чути запах грошей,

Всім відомо вам,

Має бути у команді

Хоч один Абрам!

 

Супермени-космонавти

До пригод охочі

Місяць зрять в ілюмінатор

Вже на власні очі.

 

Покрутились. Вдало сіли.

На поверхню стали.

Всі роти пороззявляли,

Мало з ніг не впали.

 

Бачать: хлопці в вишиванках

В кратері, на дні

Щось готують до вечері,

Жарять на вогні.

 

Із-за моря Хмар, за гори

Пісня ввись злітає,

Красень з довгим оселедцем

Сало нарізає.

 

Першим, як завжди буває,

Вичуняв Абрам:

– Хто ви?.. Люди? – закагтавив, –

Чи очей обман?

 

– Як то, хто? Ми – українці!

Всім відомо звідки.

Дожилися, мусим їздить

В світ на заробітки.

 

– Що на Місяць? – Тут Абраму

Мову відібрало.

Космонавтам-суперменам

Моторошно стало.

 

– Якщо ми сюди забрались, –

Красень блимнув оком, –

То вже певно не на місяць –

Десь так на півроку.

 

25.10.2010 р.
 

ДВА БРЕХУНИ

 

Чи давно, а чи недавно

Діло було так:

Здибались старий мисливець

Та старий рибак.

 

Рибака спитав мисливець:

- Що нового є?

Як там риба у водоймах,

На гачок клює?

 

- Звісно, ловить рибу той,

Хто не ловить гав.

Ось учора… більше метра

Судака піймав.

 

Й так широко руки в боки

Пустобріх розвів,

Що стрілець від здивування

Аж заціпенів.

 

А коли отямивсь трохи,

Глухо прокрехтів:

- Саме про свою пригоду

Розказать хотів.

 

Різне бачив, та такого

Ще не довелося,

Крок ступив у ліс і здибав…

Здоровила-лося!

 

Зразу бахнув – лось упав

І йому гаплик.

А з кущів вже тут-як-тут

Вибіга лісник.

 

А сезон ще не відкритий,

Дозволу нема…

Тямлю, що мені на старість

Світить ще й тюрма.

 

Хоч крути, хоч не крути тут, –

Доля вже така:

Без вагання поряд з лосем

Кладу лісника.

 

Лиш ружжо я заряджаю –

Що вона за мара?

В корчах тріск – тікає в хащі

Голих хлопців пара.

 

Нащо свідків, та ще й геїв?

На зелений мох,

Акурат – патрон на душу –

Кладу обидвох.

 

Карабін димить… в азарті

Я вже аж спітнів.

Повертаюся до шляху –

І отетерів…

 

Як в кіно на мене з вікон

Дивиться, гей-гей,

Із автобуса туристів

Тридцять пар очей.

 

Якщо ти-брехло, ручиська

Вужче не зведеш,

То мене на крайні міри

Швидко підштовхнеш.

 

Я візьму собі на душу

Цей великий гріх –

Довго думати не буду –

Покладу їх всіх!

 

25.10.2010 р.

 

ВЖЕ ДОРОСЛІ

 

У дитячому садочку,

Як в могилі, тиша.

Повсідались діти мовчки,

Кожен, наче миша.

 

Вихователь з переляку

Сплескує в долоні:

- Боже мій, невже щось сталось,

Всі живі-здорові?

 

Ще не бачила таких вас,

Мовчазних, серйозних…

- Все в порядку, це ми, - кажуть, -

Бавимось в дорослих.

 

30 листопада 2010р.

 

ВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ

 

За карпатським перевалом

Височить гора.

А на ній блищить металом

Вежа бурова.

 

Бурять хлопці серед лісу

Там шляхів немає,

Тільки два рази на місяць

Вертоліт літає.

 

Трафилось ЧП страшне те,

В прошлі вихідні,

Коли вахту несли двоє

Хлопці молоді.

 

Буровик сходив до вітру

В темний ліс густий,

Де його вкусив за руру

Ядовитий змій.

 

Він заплів у вузол змія

Бідний, а сам плаче,

Без штанів, от веремія,

У вахтівку скаче.

 

Перед другом на коліна

Падає й волає:

- Ой, рятуй, трутня зміїна

Рве мене й терзає.

 

Змій вузлом, розпухла рура –

Зрозуміло все.

Вахтовий натяг навушник,

Рацію бере:

 

- База, я –

              «Горбата гора»,

Тут у нас – ЧеПе!

Укусила в член гадюка

Що робить тепер?

 

- Сьомий.., чути вас паскудно…

Тут не до розмов.

Треба з рани дуже швидко

Відсмоктати кров.

 

Черговий закляк від цього,

Вкушений питає:

- Не тягни – є порятунок?

Чи уже немає?

 

Ну а той відводить очі

Чуб почухав: - Ні,

Вибачай, без шансів, кажуть,

Що капець тобі.

 

18 вересня 2013р

 

 

ПОРЖАВІЛА ДУДА

 

Бувають всякі дударі в житті –

У дуди дудять вік на самоті.

Видудюють мотиви… Що колись

На «красний» світ

                            дзюркочучи лились,

Неначе чиста вода

                            з диво-джерела…

Та той струмок

                            пустеля часу замела,

Вода протухла, поржавіли дуди

І слухачів почало трохи нудить.

Щоб і собі не знудити всіх вас,

Закінчу збірку й лізу на Парнас…

 

12 жовтня 2013