ГАРНА ЖІНКА У МАРТИНА

ГАРНА ЖІНКА У МАРТИНА

У Мартина жінка гарна,
Ще й молодша вдвічі.
Раз вона йому сказала,
Дивлячись у вічі
І поклавши кучеряву
На плече голівку:
- Купи мені, Мартиночку,
На курорт путівку.
Мартин губу закопилив
І сказав суворо:
- Та ти ж знаєш, що відпустка
У мене не скоро.
Такі речі, їй же право,
Аж слухати чудно.
Тобі ж буде там без мене
І скучно, і нудно.
- А я, - каже йому жінка, -
Щоб нудьгу розвіять,
Сидіть буду біля моря
І про тебе мріять.
Мартин її приголубив:
- Ах ти ж, моя зоре!
Сиди краще біля мене
І думай про море.